МЕДВЕДЄВ ВІКТОР ВАЛЕНТИНОВИЧ
(27.08.1995 - 19.01.2025)
Медведєв Віктор Валентинович народився 27 серпня 1995 року в селі Новогупалівка, де пройшло його дитинство та юність. У 2012 році закінчив Новогупалівську загальноосвітню школу І-ІІ ступенів, після якої вступив до Вільнянського професійного ліцею за фахом «слюсар з ремонту автомобілів». Закінчивши ліцей у 2014 році, вирішив продовжити своє навчання і стати поліцейським, тому був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України у місті Запоріжжя на посаду інспектора патрульної поліції.
Потім поліцейським продовжив службу в Національній поліції України. Та вже у 2017-2018 роках Медведєв Віктор за власним бажанням вирішив пройти строкову службу у Збройних Силах України у 101 окремій бригаді охорони Генерального Штабу України ім.Г. Воробйова на посаді водія і навідника. Після повернення, був прийнятий до Державної кримінально-виконавчої служби України та працював у Вільнянській виправній колонії № 20 на посаді інспектора відділу охорони. У 2020 році вступив до Пенітенціарної академії України у місті Чернігові за освітньою програмою «Правохоронна діяльність», яку успішно здобув у 2024 році.
Після повномасштабного вторгнення росії на територію України з 28 липня 2022 року Медведєв Віктор добровільно вступив до лав Збройних Сил України на захист рідної країни та своїх близьких до Десантно-штурмових військ водієм автомобільного відділення автомобільного взводу автомобільної роти. Серед побратимів мав позивний «Медведь». Проходив службу на посаді водія відділення охорони військової частини А 3204. На превеликий жаль, 19 січня 2025 року життя захисника обірвалося під час виконання бойового завдання, пов'язаного із здійсненням заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, ворожий дрон влучив в автомобіль, за кермом якого був Віктор. Старший солдат Віктор Медведєв зазнав значних тілесних ушкоджень, несумісних з життям. Не стало відданого захисника України поблизу населеного пункту Гуєво Суджанського району Курської області.
Без Віктора залишилися дружина Діана та маленький синочок Нікіта, мама - пані Галина, брати-Сергій, Ярослав, Роман, сестричка Олександра, рідні, близькі та друзі. Яскрава посмішка Віктора назавжди залишиться у пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував. Герої не вмирають!
