ХАРЧЕНКО СЕРГІЙ ГРИГОРОВИЧ
(14.03.1971- 06.09.2025)
Сергій Григорович Харченко народився у селі Нововасилівка 14 березня 1971 року. Виріс та все життя прожив у рідному серцю Вільнянську. Закінчив 9 класів Нововасилівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів і вступив у 1986 році до Михайлівського вищого професійного училища, яке закінчив у 1989 році за спеціальністю тракторист-машиніст та слюсар-ремонтник. Сергій Харченко більше 15 років працював на державному підприємстві «Укренерго» у відокремленому підрозділі «Дніпровська електроенергетична система» електрослюсарем.
Харченко Сергій Григорович був призваний за мобілізацією першим відділом Запорізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Запорізької області 24 лютого 2022 року. Був направлений до військової частини А 7038 водієм-електриком, а потім стрільцем регулювальником 1 комендантського відділення комендантського взводу. З перших днів війни він гідно та з честю боронив кордони України.
Молодший сержант Сергій Харченко під час виконання бойового наказу по захисту Батьківщини отримав поранення поблизу населеного пункту Коломійці, Синельніковського району Дніпропетровської області. Лікарі у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені Мєчнікова боролися за життя Сергія до останнього його подиху. Та не судилося. 6 вересня 2025 року нашого захисника не стало від поранень, несумісних з життям.
За бойові заслуги при житті Сергій Харченко був нагороджений почесним нагрудним знаком головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест» та нагрудним знаком Ветеран війни – учасник бойових дій.
У Сергія Харченка залишилося двоє дітей: дочка Тетяна та син Володимир, брат Анатолій.
