ТКАЧОВ АРТЕМ ІГОРОВИЧ
(17.05.1991 - 15.06.2026)
Артем Ігорович Ткачов народився 17 травня 1991 року у місті Вільнянську. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Навчався у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1 міста Вільнянська (нині Вільнянська гімназія №1), яку закінчив у 2007 році. Згодом здобув професію слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів у державному навчальному закладі «Вільнянський професійний ліцей».
У мирному житті Артем Ігорович був працьовитою, відповідальною та щирою людиною. Тривалий час працював на підприємстві ТОВ «Муліно». Його знали як комунікабельного, життєрадісного та відкритого чоловіка, який умів підтримати добрим словом, завжди мав багато друзів і користувався заслуженою повагою серед колег та знайомих.
21 лютого 2026 року Артем Ткачов був призваний на військову службу за мобілізацією районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Проходив службу на посаді старшого навідника 1-го мінометного взводу мінометної батареї 4-го штурмового батальйону військової частини А 4862, мав військове звання солдат.
Виконуючи свій військовий обов’язок із захисту територіальної цілісності та незалежності України, Артем мужньо боровся за свободу рідної землі. 15 червня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Прудянка Харківського району Харківської області він загинув. Його смерть пов’язана із захистом Батьківщини.
Класний керівник Марина Чернова та однокласники згадують Артема як доброго, надійного і чуйного хлопця, на якого завжди можна було покластися. У ньому поєднувалися людяність, порядність та готовність допомогти іншим. Ще вчора Артем сидів за шкільною партою, мріяв, будував плани, а сьогодні він став прикладом незламності для всіх нас.
Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого земляка, який віддав найцінніше - власне життя, за свободу, незалежність і майбутнє України. Його подвиг назавжди залишиться прикладом мужності, самопожертви та відданості українському народові.
У скорботі за Артемом залишилися найдорожчі люди: мама Світлана Петрівна, бабуся Надія Іванівна, дядько Сергій Петрович та тітка Наталія Юріївна.
