Самовільне залишення військової частини: відповідальність і необхідність правового врегулювання
В умовах воєнного стану військова служба є важливою складовою захисту України, її незалежності та територіальної цілісності. Військовослужбовці виконують завдання із захисту держави та громадян, часто ризикуючи власним життям.
Водночас порушення військової дисципліни, зокрема самовільне залишення військової частини або місця служби (СЗЧ), може мати правові наслідки. Залежно від обставин та тривалості відсутності такі дії можуть містити ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 407 Кримінального кодексу України. Відповідальність за СЗЧ в умовах воєнного стану передбачена законом.
Важливо також розрізняти самовільне залишення військової частини та дезертирство. Дезертирство, передбачене статтею 408 КК України, характеризується, зокрема, метою ухилитися від військової служби.
Не переховуватися, а врегулювати ситуацію законним шляхом
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військову частину або місце служби, важливо не переховуватися, а вжити передбачених законодавством заходів для повернення до виконання обов’язків військової служби та правового врегулювання ситуації.
Чинне законодавство передбачає механізми добровільного повернення до виконання обов’язків військової служби для визначених категорій військовослужбовців. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2026 року № 767 запроваджено відповідний експериментальний механізм добровільного повернення для військовослужбовців ЗСУ, Держспецтрансслужби та Національної гвардії, які самовільно залишили військові частини або дезертирували.
Після повернення період від дня самовільного залишення до дня поновлення виконання військового обов’язку не зараховується до відповідних строків військової служби, а передбачені законодавством виплати, забезпечення та пільги за цей період не здійснюються.
Також законодавством передбачені умови, за яких військовослужбовці, які добровільно повернулися до виконання обов’язків військової служби, можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності за правопорушення, передбачені статтями 407 і 408 КК України, — у порядку, встановленому законом.
Закликаємо військовослужбовців, які опинилися в такій ситуації, не переховуватися та своєчасно звертатися для отримання необхідної правової допомоги і врегулювання питання відповідно до чинного законодавства.
Водночас громадянам важливо не сприяти приховуванню фактів СЗЧ та не перешкоджати встановленню обставин правопорушень.
Дотримання військової дисципліни, відповідальне ставлення до виконання військового обов’язку та своєчасне правове врегулювання складних ситуацій є важливими складовими належного проходження військової служби.
