Про недопущення випалювання сухої рослинності!
У весняно-осінній період на території Вільнянської міської територіальної громади спостерігаються випадки самовільних підпалів сухої природної рослинності, стерні, соломи, післязбиральних залишків та сміття, що призводить до знищення біорізноманіття, молодих особин тваринного світу, загибелі людей, до виникнення пожеж в полезахисних лісових смугах, лісах. У зв’язку з цим виконавчий комітет Вільнянської міської ради доводить до відома жителів громади, керівників сільськогосподарських підприємств та фермерів щодо недопущення спалювання залишків рослинності, сухостою та сміття з метою попередження виникнення пожеж у природних екосистемах.
Також міська рада наголошує на неухильному дотриманні підприємствами та населенням громади вимог пожежної безпеки та природоохоронного законодавства у лісових масивах, сільгоспугіддях. Особливу увагу необхідно звернути на недопущення випалювання залишків рослинності, сміття та сухостою.
Адже, неконтрольоване спалювання рослинності, протягом значної частини року, створює загрозу життю людей, призводить до значної шкоди довкіллю- забруднення атмосферного повітря, збіднення видового складу флори, деградації ґрунтового покриву, зникнення рідкісних видів, загибель корисних комах тощо.
Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.
Не рідко пора випалювання рослинних залишків випадає на час розмноження диких тварин та інших живих організмів. При спалюванні рослинності гине безліч дрібних ссавців, комах та молюсків, які не здатні врятуватися через свою малорухливість, а також ґрунтоутворюючих мікроорганізмів, що призводить до руйнації ґрунтового покриву, його збіднення (зменшення гумусу). Повторне заселення випаленої території відбувається дуже повільно й триває не один рік, залежно від її площі.
Призводячи до серйозних порушень стану навколишнього природного середовища випалювання завдає непоправної шкоди здоров’ю населення, внаслідок чого за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.
На превеликий жаль, населення не повною мірою усвідомлює ту шкоду, яку завдає довкіллю та власному здоров’ю, спалюючи суху траву, листя та залишки сміття. Так, при згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бенз-а-пірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.
При згорянні поліетиленового пакету в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні. Епітелій слизової оболонки дихальних шляхів, під дією подразнюючого диму, не здатен протистояти мікробам. Особливо потерпають ті, що страждають на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
На основі безперечного чинника широкого спектру негативних наслідків підпалів, а особливо небезпеки для здоров'я та життя людей, спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, заборонене законодавством України. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти (3060 грн.) до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6120 грн.) і на посадових осіб - від дев’ятисот (15300 грн.) до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21420 грн.).
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти (6120 грн.)до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (12240 грн.) і на посадових осіб - від однієї тисячі двохсот шістдесяти (21420 грн.) до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (30600 грн.).
Виконавчий комітет Вільнянської міської ради
