Вільнянська міська територіальна громада
Запорізька область

Які об'єкти підлягають одноразовому добровільному декларуванню?

Дата: 18.08.2021 16:27
Кількість переглядів: 678

Фото без опису 

Об'єкти одноразового  добровільного декларування - активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової  добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості);

в) рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби, тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

 

Чи можна в Електронному кабінеті здійснити перегляд та друк раніше поданої звітності?

     Відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

     Згідно з абзацом третім п. 42.6 ст. 42 ПКУ платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.
      Пунктом 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

     У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.

     Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.
      За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.
      Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.

Де на офіційному вебпорталі ДПС можна знайти інформацію щодо даних реєстру платників ПДВ?

     У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані реєстру платників ПДВ».

     Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

     Для перевірки даних про реєстрацію платником ПДВ достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

 

Надання послуг зі зберігання пального іншим особам в місцях торгівлі пальним: чи необхідна ліцензія?

Місце оптової торгівлі пальним – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Місце роздрібної торгівлі пальним – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

При цьому, суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Крім того, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

- суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Отже, у разі надання послуг зі зберігання пального іншим особам у місцях оптової чи роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії, суб’єкт господарювання не повинен на кожне з таких місць мати ліцензію на право зберігання пального. 

Зазначена норма передбачена  ст. 1 та ст. 15 Закону України від 19.12.1995  № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

 

Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з безоплатної передачі товарів для проведення рекламних заходів?


      Операції з безоплатного розповсюдження продукції є об’єктом оподаткування.
      Якщо вартість безоплатно переданих товарів, придбаних з ПДВ (в т.ч. для проведення маркетингових/рекламних заходів), включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги слід вважати використаними в оподатковуваних операціях і додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не відбувається.

     Такі безоплатно передані товари/послуги визнаються оподатковуваними ПДВ у складі тієї операції, до вартості якої їх було включено.
      При нарахуванні платником податку податкових зобов’язань з ПДВ (як у разі включення безоплатно переданих/наданих товарів/послуг до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, так і у разі визнання безоплатно переданих/наданих товарів/послуг окремою операцією з постачання товарів/послуг), додаткового нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України не здійснюється.
      У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів та наданих послуг, придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг. то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної п. 188.1 ст. 188 ПКУ. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних: одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною.

 

До уваги платників!

 

01 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2021 року № 1600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції», яким вносяться зміни до Податкового кодексу України.

  Так, зокрема, по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91 відновлюється ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків. 

Водночас, Законом № 1600 визначено, що для платників ПДВ, які здійснюють операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції (товарів), що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102, 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1002, 1004, 1204 00, 1207, 1212 91, встановлюються такі особливості:

1) у разі якщо перша подія при постачанні вищезазначених товарів, відбулася до 01 серпня 2021 року, перерахунок ставки ПДВ і суми податку на дату настання другої події не здійснюється;

2) у разі якщо після 01 серпня 2021 року відбувається повернення попередньої оплати (авансу) або поставлених товарів, зазначених вище, у зв’язку зі зменшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ здійснюється, виходячи із ставки 14 відсотків;

3) у разі якщо після 01 серпня 2021 року відбувається постачання вищезазначених товарів, або перерахування коштів у зв’язку із збільшенням кількості або вартості таких товарів, перша подія при постачанні яких відбулася до вказаної дати, коригування сум податкових зобов’язань з ПДВ здійснюється, виходячи із ставки 20 відсотків.  У разі здійснення платником податку операцій з постачання на митній території України товарів, по яких з 01 серпня 2021 року відновлюється ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків, які були придбані до 01 серпня 2021 року, за таким платником податку зберігається податковий кредит з ПДВ у розмірі, який був нарахований при придбанні таких товарів. 

Закон № 1600 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування (опубліковано 31.07.2021 в газеті «Голос України» № 143).

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: що варто знати?

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо:

- такі активи були одержані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні,

- та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України,

- та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть:

- фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи,

- також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Заборонено подавати декларацію:

- малолітнім/неповнолітнім або недієздатним особам, або особам, дієздатність яких обмежена,

- особам, по відношенню до яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції,

- особам, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать їй на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання  добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості),

в) рухоме майно, у тому числі: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми; інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам'ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору таких ставок:

  • 5% щодо:

- валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та щодо права грошової вимоги до резидентів України;

- об'єктів декларування, визначених вищезазначеними підпунктами "б" - "е", що знаходяться (зареєстровані) в Україні.

На дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6% із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

  • 9% щодо:

- валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах,

- права грошової вимоги до нерезидентів України,

- об'єктів декларування, визначених підпунктами "б" - "е", що знаходяться (зареєстровані) за кордоном.

Кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

  • 2,5% щодо:

- номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3% із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Чи може посадова особа підприємства, що має КЕП, скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді як підприємець?

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (КЕП) чи печатки.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

КЕП – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (п. 23 част. першої ст. 1 Закону від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги»).

Сертифікат відкритого ключа – електронний документ, який засвідчує належність відкритого ключа фізичній або юридичній особі, підтверджує її ідентифікаційні дані та/або надає можливість здійснити автентифікацію вебсайту (п. 38 част. першої ст. 1 Закону № 2155).

Отже, особа, яка отримала у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у визначеному законодавством порядку, кваліфікований електронний підпис як посадова особа юридичної особи (керівник, головний бухгалтер), не може скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді як самозайнята особа (фізична особа – підприємець, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність).

Платникам ПДВ: виправлення значення рядка 21 Уточнюючого розрахунку

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

При цьому якщо такі уточнюючі розрахунки подаються до подання податкової декларації за останній звітний (податковий) період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2, то уточнені показники враховуються у рядку 16.2 такої декларації.

Зазначена норма передбачена п. 6 розд. VI «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21.

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: що варто знати?

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо:

- такі активи були одержані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні,

- та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України,

- та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть:

- фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи,

- також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Заборонено подавати декларацію:

- малолітнім/неповнолітнім або недієздатним особам, або особам, дієздатність яких обмежена,

- особам, по відношенню до яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції,

- особам, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Об'єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, що належать їй на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання  добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості),

в) рухоме майно, у тому числі: транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми; інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам'ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору таких ставок:

  • 5% щодо:

- валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та щодо права грошової вимоги до резидентів України;

- об'єктів декларування, визначених вищезазначеними підпунктами "б" - "е", що знаходяться (зареєстровані) в Україні.

На дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6% із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

  • 9% щодо:

- валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах,

- права грошової вимоги до нерезидентів України,

- об'єктів декларування, визначених підпунктами "б" - "е", що знаходяться (зареєстровані) за кордоном.

Кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

  • 2,5% щодо:

- номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3% із сплатою податкового зобов'язання трьома рівними частинами щорічно.

Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Чи може посадова особа підприємства, що має КЕП, скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді як підприємець?

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (КЕП) чи печатки.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

КЕП – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (п. 23 част. першої ст. 1 Закону від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги»).

Сертифікат відкритого ключа – електронний документ, який засвідчує належність відкритого ключа фізичній або юридичній особі, підтверджує її ідентифікаційні дані та/або надає можливість здійснити автентифікацію вебсайту (п. 38 част. першої ст. 1 Закону № 2155).

Отже, особа, яка отримала у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у визначеному законодавством порядку, кваліфікований електронний підпис як посадова особа юридичної особи (керівник, головний бухгалтер), не може скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді як самозайнята особа (фізична особа – підприємець, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність).

Платникам ПДВ: виправлення значення рядка 21 Уточнюючого розрахунку

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

При цьому якщо такі уточнюючі розрахунки подаються до подання податкової декларації за останній звітний (податковий) період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2, то уточнені показники враховуються у рядку 16.2 такої декларації.

Зазначена норма передбачена п. 6 розд. VI «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21.

Єдиний внесок: подання Розрахунку у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних в середині кварталу

Наказом МФУ від 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) затверджено:

- Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску,

- та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

У Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» зазначається інформація щодо призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат (абзац сьомий п. 1 розд. ІІІ Порядку).

Отже, Розрахунок та додатки до нього з типом «Звітний» як «Довідковий» подаються платником єдиного внеску у разі необхідності призначення поза межами звітного періоду застрахованим особам пенсії або матеріального забезпечення, або страхових виплат та містять виключно інформацію щодо таких осіб.

  • У разі подання додатка «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (Додаток 1) у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення пенсії Додаток 1 має містити відомості для призначення пенсії застрахованій особі, які подаються за період до дати формування заяви на призначення пенсії.

 

  • Для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат – у разі подання Додатка 1 у складі Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий» для призначення матеріального забезпечення, страхових виплат Додаток 1 має містити відомості для призначення інших соціальних виплат застрахованій особі.

 

  • Відповідно такий принцип застосовується до інших додатків Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий».

При цьому інформацію щодо осіб, зазначених у Розрахунку з типом «Звітний» як «Довідковий», необхідно також дублювати у Розрахунку за відповідний звітний період.

Терміни подання Розрахунку з типом форми «Довідковий» у разі виходу працівника на пенсію або для отримання лікарняних чинним законодавством не передбачені.

Скарга на податкове повідомлення - рішення: що варто знати?

Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПКУ).

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого п. 56.3 ст. 56 ПКУ, платник має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності).

Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово або в електронній формі повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).

Рішення контролюючого органу вищого рівня, прийняті за розглядом скарги платника податків, відповідно до п. 56.10 ст. 56 ПКУ є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу (п. 56.12 ст. 56 ПКУ).

Слід зазначити, що відповідно до п. 528 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню COVID-19, зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.

Платникам ПДВ: зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН

Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регіонального рівня.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про їх реєстрацію/відмову в реєстрації.

Перелік документів, необхідних для розгляду та прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, може включати:

  • договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

  • договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції;

  • первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

  • розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

  • документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Ці документи платник має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.

Платник має право подати такі документи до декількох ПН/РК, якщо їх складено на одного отримувача - платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з ДКПП.

Письмові пояснення та копії документів платник подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку.

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику.

Зазначені норми передбачені п. 2, п. 4 - 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом МФУ від 12.12.2019 № 520.

Яка інформація зазначається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

В декларації відображається така інформація:

- відомості про декларанта, достатні для його ідентифікації (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених Податковим кодексом випадках серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);

- відомості про об'єкти декларування;

- ставка та сума збору.

В декларації не зазначається:

- інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об'єктів декларування.

 

Звірка даних щодо плати за землю: що треба знати громадянам?

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку (абз. перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п.п. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

Якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок (абз. п’ятий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку.

Платнику надсилається (вручається) нове податкове повідомлення-рішення, а попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи, з використанням кваліфікованого електронного підпису, мають можливість переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань з плати за землю, в меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. 

 

Касовий метод ПДВ: відображення податкового кредиту, якщо податкові накладні зареєстровані з порушенням терміну?

Платники ПДВ, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати їх  складення у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Платники ПДВ, які застосовують касовий метод, можуть включити до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, якщо виконуються одночасно дві умови:

- оплата товарів/послуг,

- та реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Включення таких сум до податкового кредиту виникає у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Платники ПДВ, які застосовують касовий метод можуть включити суми ПДВ, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, які зареєстровані в ЄРПН як своєчасно так і несвоєчасно, у податковому (звітному періоді), в якому відбулося списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, видача з каси платника податків або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг), або будь-якого звітного періоду в межах 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування.

 

ГУ ДПС у Запорізькій області


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора