Сибірка тварин та її профілактика
Сибірка тварин є найбільш небезпечним захворювання серед тварин та людей: легко поширюється, володіє високою смертністю та вимагає спеціальних та невідкладних заходів з боку спеціалістів ветеринарної та гуманної медицини, пріоритетними завданнями яких є забезпечення біологічної безпеки тварин та людей, збереження природного середовища України.
Збудником цього захворювання є спороутворююча бактерія Bacillus anthracis.
Потрапивши в ґрунт, за сприятливих умов (температура зовнішнього середовища не нижче 12 С) збудник утворює спору. Спори сибірки можуть залишатися живими в ґрунті протягом тривалого періоду часу (до 90 років). Спори сибірки з дощовими й ґрунтовими водами під час земляних робіт вимиваються на поверхню. На пасовищі через корми та воду, особливо в спекотну пору року, можливе зараження тварин, що випасаються. Далі хвора тварина виділяє збудника в зовнішнє середовище з сечею, фекаліями, слиною,
молоком ще до появи клінічних ознак захворювання.
Заражена тварина занепокоєна та збуджена, швидко наростає кволість та апатія, дихання утруднене, слизові оболонки синюшні. Смерть настає від асфіксії. Трупи тварин різко здуті, в них відсутнє трупне задубіння, з усіх отворів витікають кров’янисті виділення. Розтинати трупи таких тварин суворо заборонено! У разі підозри на сибірку необхідно негайно викликати спеціалістів ветеринарної медицини, які проведуть епізоотичне обстеження та направлять необхідний біоматеріал до лабораторії для підтвердження чи спростування діагнозу.
Хворих на сибірку тварин ізолюють та лікують, підозрілих тварин – імунізують.
Труп загиблої тварини спалюють з дотриманням ветеринарно-санітарних правил. Місце її утримання й територію навколо дезінфікують.
Слід зазначити, що по всій території України налічуються понад 13,5 тисяч осередків виникнення сибірки, де можливі повторні спалахи, оскільки існують худобомо-
гильники, де було захоронено хвору худобу. Ці місця є епідеміологічно небезпечними щодо сибірки.
Наразі сибірка проявляється лише спорадично та не слід забувати про її небезпеку. Епізоотична ситуація з нею є контрольованою тільки завдяки профілактичним щепленням сприйнятливих тварин. Тому для власників господарств різної форми власності, що займаються розведення тварин, профілактичне щеплення тварин має бути обов’язковим.
З метою профілактики інфікування людини сибіркою слід:
- купувати м'ясо та м’ясопродукти виключно в місцях, де якість продуктів є контрольо-
ною;
-дотримуватись гігієнічних норм при переробці та реалізації м'яса, м'ясопродуктів чи будь-якої тваринницької сировини;
-виконувати ветеринарно-санітарні правила при догляді за тваринами;
-здійснювати подвірний забій тварин лише з дозволу працівників ветеринарної медицини.
