Вільнянська міська громада
Запорізька область, Запорізький район

НАВІКИ В СЕРЦІ УКРАЇНИ

Дата: 13.04.2022 21:25
Кількість переглядів: 923

Фото без опису

08 та 09 квітня 2022 року біля будівлі Вільнянського центру культури та дозвілля відбулися траурні мітинги - вшанування пам’яті загиблих земляків.

Вільнянці зібралися, щоб у глибокій скорботі низько схилити голови перед Героями, які під час виконання бойового завдання в зоні проведення бойових дій по захисту незалежності та суверенітету України віддали свої життя за нас з вами.

Історія України мала багато трагічних періодів, коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинялися під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників.

Час, немов перевіряючи на міцність, піддає нас новим і новим випробуванням. Немає нічого важливішого, ніж життя людини, а життя, яке віддане за свою Батьківщину, набуває величного сенсу. В нашій країні гримлять вибухи й свистять кулі, йде повномасштабна війна з російськими окупантами. Страшна звістка стукає у двері, викликаючи розпач і невгамовний біль у душах рідних та близьких, серця справжніх Героїв завмирають, як сама Україна, що схилилася в жалобі за своїх синів.

Галич Андрій Олександрович. Народився 29 квітня 1980 року у м. Запоріжжі. Навчався у Вільнянській загальноосвітній школі № 1. Після закінчення школи вступив на курси трактористів при Акціонерному товаристві «Вільнянський Агротехсервіс», де отримав професію тракториста широкого профілю. З 1998 року проходив строкову службу в морфлоті у м. Севастополі. Після закінчення служби, приїхав в рідне місто, працював трактористом в ТОВ «Гартмет». Коли почалася війна, без вагань пішов боронити рідну Україну. Під час виконання бойового завдання в зоні проведення бойових дій по захисту незалежності та суверенітету України у с. Роздольне Донецької області, 01квітня 2022 року отримав поранення, несумісні з життям. Без батька залишилася донька, без сина – батьки.

Куракін Іван Володимирович. Народився 15 червня 1988 року у м. Вільнянську. Навчався у Вільнянській загальноосвітній школі № 3, професійному ліцеї та отримав професію слюсаря і водія. З 2007 року проходив строкову службу в десантно-штурмових військах м. Миколаїв. Після строкової служби працював в Акціонерному товаристві «Мотор-Січ». Коли прийшла війна на нашу землю, пішов захищати рідну Батьківщину. Під час виконання бойового завдання в зоні проведення бойових дій по захисту незалежності та суверенітету України у с. Роздольне Донецької області, 01квітня 2022 року отримав поранення, несумісні з життям. Без батька залишилися двоє маленьких дітей, без єдиного сина залишилася мама.

Сагайдак Сергій Володимирович. Народився 17 травня 1977 року у м. Вільнянську. Виріс у робітничій сім’ї. Навчався у Загальноосвітній школі № 2 м. Вільнянська. Після закінчення школи відразу пішов працювати на завод імені Т.Г.Шевченка. З 1995 року проходив строкову військову службу у Збройних силах України міста Ясенувате Донецької області. Після проходження військової служби повернувся до рідного міста та продовжив працювати на заводі Шевченка. Потім працював у дільниці водовідведення Комунальне підприємство «Облводоканал». Під час виконання бойового завдання в зоні проведення бойових дій по захисту незалежності та суверенітету України у с. Роздольне Донецької області, 01квітня 2022 року отримав поранення, несумісні з життям. Без батька залишилися двоє дітей, без чоловіка – дружина.

Стаськів Микола Миколайович. Народився 01 листопада 1994 року у м. Вільнянську. Навчався у Загальноосвітній школі № 1 м. Вільнянська закінчив 11 класів. Після закінчення школи навчався у Запорізькому коледжі та отримав спеціальність слюсаря. Проходив службу в збройних силах України. Брав участь у захисті кордонів України в зоні Антитерористичної операції. Працював у Польщі. Під час виконання бойового завдання в зоні проведення бойових дій по захисту незалежності та суверенітету України у с. Роздольне Донецької області, 01квітня 2022 року отримав поранення, несумісні з життям. Батьки залишилися без єдиного сина.

До присутніх з промовами звернулися Вільнянський міський голова Мусієнко Наталя Олександрівна та начальник першого відділу Запорізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Вацюк Ігор Васильович. Священик Єлісей провів панахиду по загиблих воїнах Збройних Сил України Андрію Галичу, Івану Куракіну та Сергію Сагайдак, Миколі Стаськіву.

Світла пам’ять загиблих земляків, які віддали своє життя за незалежність України, вшанована хвилиною мовчання.

Вільнянці вистроїлися «живим коридором» та провели Героїв в останню путь.

Герої не вмирають! А живуть в наших душах, торкаються струн нашого серця. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє.

Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю священного вогню, а світло ПЕРЕМОГИ над ворогом хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості пожертвував собою.

Вони вічно будуть жити в нашій пам’яті!

Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь