До Дня слов’янської писемності та культури
Українська культура має давнє та глибоке коріння, яке сягає початку слов’янського світу. Щорічно, 24 травня відзначають День слов’янської писемності і культури та вшановуємо братів-подвижників Кирила та Мефодія, які дали слов’янському світу алфавіт, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності та фундамент усіх слов’янських літератур. Відома і приблизна дата виникнення нашого письма. За свідченням середньовічного ученого Чорноризця Хороброго, це сталося в 863 році.
Початком офіційного відзначення цього свята на державному рівні став Указ Президента України від 17 вересня 2004 року, в якому підтримуючи ініціативу Національної академії наук України, громадських та релігійних організацій день 24 травня встановлено Днем слов’янської культури і писемності.
Відзначення дня слов'янської писемності й культури є дуже актуальним наразі в умовах захисту та збереження національної самобутності, рідної мови, національної культури.
Писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб. У мові – наша давня й нова культура, ознака нашого національного визнання.
Спорідненість слов’янських мов в країнах, які стали тимчасовим прихистком для вимушених переселенців, сьогодні сприймається як спорідненість душ та сердець.
З нагоди вшанування Дня слов’янської писемності та культури, з метою виховання молоді у дусі патріотизму, пошани до своєї історії, культури, мови на території Запорізького району організовано низку заходів: у бібліотеках оформлено виставки книг під назвою «Мова – духовний скарб нації». Заклади освіти та культури проводять ряд інформаційних онлайн заходів, з яких мешканці району дізнаються про спорідненість слов’янських мов, що наша абетка збереглася від Мефодія і Кирила, покровителів освіти, що вели народ до відродження самобутньої культури і писемності, до розуміння й натхнення, від своїх витоків до розвитку.
Тож цінуймо слово, бережімо його, пам’ятаймо, що писемність – це одна з основ нашого національного єства. Вшановуючи пам’ять братів-просвітителів рівноапостольних Кирила й Мефодія, згадаймо наше духовне коріння, наповняймося особливими почуттями до рідної мови, шукаймо опору у слові.
