МІНІН ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
(06.10.1988-02.02.2023)
Мінін Олександр Володимирович народився 6 жовтня 1988 року в селі Новогупалівка. Дитинство пройшло по вулиці Молодіжній. Пішов до Новогупалівської школи у перший клас, потім навчався у Вільнянський школі-інтернат. Після закінчення школи одразу пішов працювати різноробочим, а останній час працював на заводі “Мотор Січ” слюсарем. У 2013 році одружився, має сина.
Був мобілізований до лав Збройних Сил України 1 грудня 2022 року першим відділом Запорізького районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Запорізької області.
Захищаючи Україну від російських агресорів, 2 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Червонопопівка Кремінського району Луганської області не стало Мініна Олександра.
У Олександра залишилися мама, дружина, син та рідний брат. Сашко користувався авторитетом серед колег та підлеглих, мав добрий рівень військової підготовки та професійного самовдосконалення. Підтримував моральний дух у підрозділі, переймався турботами та допомогав побратимам.
Розпорядженням міського голови № 13 від 8 лютого 2023 року, у зв’язку з трагічною загибеллю Мініна Олександра Володимировича в зоні проведення бойових дій у війні з російськими окупантами, 9 лютого 2023 року було оголошено Днем жалоби.
Президентом України посмертно було нагороджено орденом "За мужність" III ступеня військовослужбовця з Вільнянської міської територіальної громади - Олександра Мініна.
