Вільнянці провели в останню путь свого героя – Захара Собєніна
Згадаю всіх я, ставши на коліна,
Життя своє віддав хто у бою...
За свою матір, неньку Україну...
В скорботі голову свою схилю…
Вечір 06 липня приніс сумну звістку вільнянцям. Захищаючи нашу Україну, нашу землю, нас з вами, у запеклому бою загинув Захар Собєнін, - найкращий тато, син, друг, побратим …
Важко знайти слова втіхи й підтримки для рідних, друзів та побратимів полеглого героя. Це непоправна втрата.
Собєнін Захар Петрович народився 01 лютого 1991 року у селі Бада Хілоцького району Читинської області Російської Федерації.
Середню освіту здобув у Вільнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3. У 2011 році закінчив Запорізький професійний будівельний ліцей.
Мав військовий досвід, оскільки з 06 жовтня 2011 по 04 жовтня 2012 року проходив строкову службу у лавах Збройних Сил України, військовій частині А 1126 (25 Повітрянодесантна бригада).
24 травня 2022 року Захар був мобілізований до роти охорони Першого відділу Запорізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 25 січня 2023 року переведений до військової частини А 4774.
Він мав би повернутись до рідної домівки з довгоочікуваною перемогою, повернутись до люблячих батьків, ще зовсім маленької доньки, радіти життю, будуючи плани на майбутнє….
Однак…… 06 липня 2023 року поблизу населеного пункту Приютне Пологівського району, виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу, територіальну цілісність та незалежність, загинув старший солдат Собєнін Захар Петрович, старший навідник механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.
Мужній воїн захищав українську землю…. Ціною власного життя він виборював право нашого народу, нашої нації бути вільною.
На превеликий жаль, ціна майбутнього наших дітей – це тисячі життів наших захисників, які із зброєю в руках мужньо, самовіддано без жодної ноти сумніву захищають рідну землю.
Смерть Захара Собєніна – це не тільки біль родини, це біль усієї громади, це біль усієї України. Справжній патріот, вірний захисник своєї Батьківщини. Таким він назавжди залишиться в пам’яті кожного з нас.
Провести в останню путь Захара прийшли друзі, знайомі, однокласники, побратими, вільнянці, - усі ті, хто вважав за честь віддати шану Герою.
Найщиріші співчуття родині, яку спіткало величезне горе: батькам Петру Валентиновичу та Ользі Миколаївні, які втратили єдиного сина, доньці Златі, яка залишилася без люблячого батька, справжнього патріота – порядного, мужнього, сміливого.
Ніколи не забудемо тих, хто без вагань віддав найцінніше – своє життя – за свою родину, свій народ і свою країну!
Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті, спогадах рідних, близьких та друзів, згадках бойових побратимів, пам’яті мужнього народу та вдячних нащадків…
Вічна пам'ять і слава Захару Собєніну!
