Вільнянськ провів в останню путь та віддав шану своєму Герою –Сірому Андрію Павловичу
Героя душа відлетіла на небо,
Упав він в бою, Україно, за тебе!
На жаль, сьогодні наша громада знову схилила свої голови у глибокій скорботі… Місто прощається з відданим сином України Сірим Андрієм Павловичем.
Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій та лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити.
Життя справжнього патріота, надзвичайної та світлої людини, воїна, який сумлінно виконував свій громадянський та військовий обов’язок, виявив стійкість та мужність у цій безжальній боротьбі обірвалося 03 серпня.
Поблизу населеного пункту Мала Токмачка, виконуючи бойове завдання (під час обстрілу СПГ), загинув Сірий Андрій Павлович, сержант, командир відділення другого взводу оперативного призначення військової частини 3029 Національної гвардії України.
Неможливо знайти слова втіхи й підтримки для родини загиблого та друзів.
Народився Андрій 04 травня 1976 року у місті Харкові.
Середню освіту здобув у Вільнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 4. Навчався У Запорізькому кооперативному технікумі.
Працював Андрій у Вільнянській виправній колонії № 20. На третій день після виходу на пенсію – став на захист Батьківщини.
Андрій був добрим та товариським, готовим завжди допомогти, підставити плече другу. Йому б ще жити, творити майбутнє, бути другом та наставником своєму сину, відбудовувати країну, в перемогу якої вірив до останнього подиху. Однак…
Його коротке життя та вірне служіння народові України – це наша вічна пам’ять і невимовний біль…
У ці гіркі хвилини уся Вільнянська міська територіальна громада розділяє горе сімʼї, ми схиляємо голови у глибокій скорботі.
Зі сльозами на очах, у невимовній тузі з Андрієм прощається його мати Антоніна Василівна, батько Павло Григорович, дружина Тетяна та син Іван.
Щирі співчуття родині та близьким.
Провести в останню путь Андрія прийшли друзі, знайомі, однокласники, побратими, вільнянці, - усі ті, хто вважав за честь віддати шану Герою.
Ми сумуємо і плачемо усі, бо втратили хороброго та мужнього воїна.
Вправний боєць, надійний, вмотивований і до останнього подиху вірний військовій присязі.
Доземний уклін Андрію за його вірність, чесність, мужність та силу. Вдячність – за його хоробрість у боротьбі з окупантом, за силу духу та рішучість – захищати свою країну.
Добра, світла пам’ять про тебе і вдячність за твій подвиг назавжди залишаться в наших серцях.
Вічна пам’ять всім, хто віддав життя за Україну!
Вічна пам’ять і слава Герою Сірому Андрію Павловичу!
