Вічна пам’ять Герою!
Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом торкнувся наших сердець. Сьогодні ми провели в останню путь молодого захисника - Земляного Романа Олександровича.
Роман народився і виріс у місті Запоріжжя, 13 грудня 1986 року, але все своє дитинство провів у місті Вільнянську зі своєю родиною. У 2002 році закінчив Вільнянську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 2.
Після здобуття середньої освіти, вступив до державного навчального закладу "Одеський професійний ліцей морського транспорту". Останнім часом працював охоронцем на товаристві з обмеженою відповідальністю “Вільнянський машинобудівний завод”.
Як тільки почалась повномасштабна війна, пішов добровольцем у Збройні сили України. Він гідно та з честю боронив кордони України. Старший солдат Роман був гранотометником 1 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А7090.
Не стало Романа Олександровича біля населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області 23 серпня 2023 року під час виконання бойового наказу по захисту Батьківщини. Він загинув як Герой, до останньої миті, виконуючи свій військовий обов’язок на передовій. Рідна українська земля прийняла його у свої обійми, щоб навіки зберегти пам’ять про гідного сина.
Ромашка, - так його називали рідні, був добрим, чуйним, турботливим, товариським, готовим завжди допомогти та підставити своє широке плече. У Земляного Романа залишилось двоє дітей: Нікуся, якій виповнилося 8 років та Руслан, якому лише 3 роки, залишилися дружина - Світлана, мама - Надія Дмитрівна, батько - Олександр Васильович, сестра - Наталія. Він був гарним чоловіком, батьком, сином, братом, дядьком, другом.
Вільнянська міська рада висловлює щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам Земляного Романа!
Дякуємо і вклоняємося до землі батькам за виховання сина, спpавжнього патpіота і захисника Укpаїни, який віддав своє життя за pідну землю, за pідний дім, за pодину, за увесь укpаїнський наpод. І нехай Господь Бог допоможе їм пеpенести важкий біль втpати.
Найвищою нагородою тих, хто уцілів, - є життя, а для загиблих – пам’ять. 30 серпня 2023 року оголошено Днем жалоби. Сьогодні в останню земну дорогу живим коридором вдячності та довічної поваги ми провели нашого Героя. Пам’ять про Романа вшанували хвилиною мовчання. Отець Святослав провів панахиду по загиблому воїну. Герої не вмирають! Вічна пам’ять Герою нашого часу!
