СТЕФАНЮК ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
(21.06.1993-07.08.2023)
Стефанюк Віктор Олександрович народився 21 червня 1993 року, а вже в 1994 році приїхав до села Любимівка Вільнянського району Запорізької області, де і провів свій короткий життєвий шлях. У 2010 році закінчив Любимівську загальноосвітню школу і пішов навчатися до автотранспортного ліцею у місті Запоріжжя, де здобув професію слюсара.
Працював на меблевій фабриці. На військову службу Віктор пішов добровольцем у листопаді 2022 року та проходив її у 110 окремій бригаді 113 окремого батальйону територіальної оборони. Був солдатом артилерійського підрозділу.
11 липня під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Новодарівка Пологівського району Запорізької області Стефанюк Віктор отримав осколкове поранення. Майже місяць лікарі боролися за його життя, але 7 серпня його серце припинило битися.
У Віктора залишилися дружина Наталя та п’ятирічний син Ігор, мати Ірина Миколаївна, батько Олександр Олександрович, сестра Юлія.
Віктор був позитивним, добрим та надійним плечем та опорою для своєї родини. Він залишився назавжди вірним військовій присязі, адже, беручи участь в обороні нашої Батьківщини, захищаючи кожного з нас віддав найцінніше – своє життя.
