Прощання із захисником Володимиром Прилуцьким
Вільнянці з великою скорботою провели в останню путь Прилуцького Володимира Вікторовича. Володимир народився 9 грудня 1979 року у місті Вільнянську, де і провів своє дитинство. У 1997 році закінчив Вільнянську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 2. Однокласники та вчителі згадують, що Прилуцький Володимир був вихованим та гарним учнем.
Після закінчення школи, вступив до Запорізького державного університету за спеціальністю вчитель математики та фізики, який закінчив у 2001 році. Працював у Вільнянській виправній колонії № 20. Останнє місце роботи – комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Запоріжжя», де Володимир працював начальником караулу.
25 лютого 2022 року був мобілізований першим відділом Запорізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на військову службу, яку проходив у військовій частині А7278. Володимир добровільно пішов з перших днів війни захищати кордони України. У військовій частині він працював радіотелефоністом 2 стрілецької роти.
Життя солдата обірвалося 12 вересня 2023 року поблизу населеного пункту Приютне Запорізької області під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини. Під час обстрілу військової частини, отримав численні осколкові поранення. Він був гарною, життєрадісною людиною, мав багато друзів.
Сина втратила мати – Наталя Іванівна, без чоловіка залишилася дружина Катерина Миколаївна, без батька – син Віктор, якому лише 4 місяці, без брата залишився Олексій Вікторович.
Пам’ять нашого земляка Володимира вшанували хвилиною мовчання. Міський голова Наталя Мусієнко та оператор першого відділення Запорізького РТЦК та СП старший солдат Олександр Морозов висловили щирі співчуття родині загиблого та згадали життєвий шлях Володимира Прилуцького. Панахиду по загиблому воїну провів отець Єлісей.
Висловлюємо щирі співчуття сім’ї, бойовим побратимам, усім рідним і близьким Володимира, який не залишився осторонь подій, що розгорнулись в країні. Вічний спокій та вічна пам'ять захиснику!
