Вільнянська міська громада
Запорізька область, Запорізький район

Головне управління ДПС у Запорізькій області інформує

Дата: 18.09.2023 16:03
Кількість переглядів: 183

 

Фото без опису

Чи застосовується пільга при нарахуванні податку на нерухоме майно до нерухомості, яка зазначена як місце здійснення діяльності ФОП, але не використовується ним у господарській діяльності?

 

 

Якщо фізичні особи є власниками об’єктів житлової нерухомості, про що зазначається у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, але фактично не здійснюють підприємницьку діяльність за місцем податкової адреси (місцем реєстрації), то при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до таких об’єктів житлової нерухомості пільга застосовується.

При, цьому загальна площа такого об’єкта враховується при обчисленні (розрахунок сумарної загальної площі, визначення питомої ваги) бази оподаткування об’єктів житлової нерухомості, утому числі їх часток, які перебувають у власності такої фізичної особи.

Підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування на об’єкт/об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичної особи платника податку.

Порядок надання пільг сільськими, селищними, міськими радами встановлено підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ.

Згідно з абзацом третім підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПКУ пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку (підпункт 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ).

Пунктом 63.3 статті 63 ПКУ визначено, що платники податків з метою проведення податкового контролю підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

 

Чи необхідно проводити через РРО операції «службове внесення» або «службова видача», якщо розрахунки здійснюються лише в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо)?

 

При здійсненні розрахункових операції в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

При цьому, уразі якщо розрахунки здійснюються лише в безготівковій формі та готівкові кошти на місці проведення розрахунків фактично не вносяться або не видаються, то операції «службове внесення» або «службова видача» не проводяться.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (стаття 2 Закону № 265).

Підпунктом 1 пункту 6 розділу І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, визначено, що безготівкові розрахунки – перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.

Згідно з пунктом 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, та пунктом 9 розділу ІV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО або ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:

         операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

         операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб’єктами господарювання із використанням РРО або ПРРО у порядку, визначеному Законом № 265 та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Тобто, операції «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковими операціями в розумінні Закону № 265.

Разом з тим, пунктом 29 розділу III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, передбачено, що вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із РРО або РК для здавання її до банкуоформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».

 

Які товари належать до підакцизної групи?

 

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПКУ до підакцизних товарів належать:

              спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);

              тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

              тютюнова сировина, тютюнові відходи;

              рідини, що використовуються в електронних сигаретах;

              пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

              автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

              електрична енергія.

 

ЗАКОН № 3219: Чи встановлено мораторій на проведення податкових перевірок, у тому числі фактичних, у період дії воєнного стану?

 

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який доповнено новим підпунктом 69.2 прим. 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ щодо проведення податкових перевірок на період з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Так, згідно з підпунктом 69.2 прим. 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період з 01.08.2023 до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, документальні позапланові перевірки проводяться виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (у частині документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14 - 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для проведення перевірки, а саме безпечного:

         доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування таких платників податків;

         доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

         проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні та фактичні перевірки, які були розпочаті, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, зазначених у підпункті 69.2 прим. 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, або у зв’язку з поданням платниками податків повідомлень та з урахуванням вимог, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та/або за вмотивованою заявою платника податків, крім перевірок з підстави, визначеної підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ (в частині декларування бюджетного відшкодування), зупиняються до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо проведення перевірки за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке оформлюється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Такі обставини зупиняють перебіг строку проведення перевірки з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Документальні перевірки, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій, поновлюються на невикористаний строк.

Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Крім того, згідно з підпунктом 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:

         1) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

         2) платники податків, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

         3) платники податків, які надають фінансові, платіжні послуги.

При цьому формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених пунктом 77.2 статті 77 ПКУ.

Внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням форс-мажорних обставин, обставин непереборної сили, наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок, які визначені підпунктом 69.2 прим. 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та з урахуванням вимог, встановлених цим підпунктом.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше останнього числа місяця, в якому було затверджено такий оновлений план-графік.

Документальні планові перевірки платників податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), та платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги, можуть розпочинатися не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання (вручення) таким платникам (їх представникам) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку проведення.

 

 

 

 

Чи потрібно закривати робочу зміну в ПРРО, якщо необхідно здійснити програмування цін, найменування товарів?

 

Оскільки програмування цін та найменування товарів пов’язане із визначенням ставок оподаткування для відповідних видів товарів, то рекомендується закрити зміну і відкривати її після здійснення такого програмування.

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

 

Застосування резервного РРО при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним

 

Суб’єкт господарювання при роздрібній торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного РРО.

Відповідно до статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зокрема, зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону № 265).

Відповідно до статті 5 Закону № 265 на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Порядок реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 № 918/29048.

Згідно з пунктом 20 глави 2 розділу ІІ Порядку реєстрація резервного РРО проводиться втакому самому порядку, як і реєстрація основного РРО.

Відповідно до статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У заяві про видачу ліцензії та у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Отже, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним суб’єктом господарювання вказується перелік РРО, то у разі застосування резервного РР такому суб’єкту господарювання необхідно забезпечити відповідність даних щодо зареєстрованих РРО (у т.ч.резервного), даним щодо РРО, зазначеним у додатках до відповідних ліцензій.

 

Закон України № 3303: зміни для платників, які здійснюють операції з алкогольними напоями, та звільнення платників акцизного податку від відповідальності

 

03 вересня 2023 року набрав чинності Закон України від 09 серпня 2023 року № 3303-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції», яким внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України та Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

З урахуванням запроваджених змін до Податкового кодексу платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо:

● реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних платниками акцизного податку акцизних накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон № 3303, або зведених акцизних накладних/розрахунків коригування на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованих за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками), за умови забезпечення їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 3303;

● подання оформлених з дотриманням порядку, встановленого статтею 230 Кодексу, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або електронного документа за весь період починаючи з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон № 3303, із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні визначеного цим абзацом періоду та обсягу обігу пального та/або спирту етилового за цей період, за умови подання таких документів протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 3303.

Зміни до Закону № 481 передбачають:

● здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю малими виробництвами виноробної продукції, які отримали ліцензію на виробництво алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) та виробляють їх з виноматеріалів (виноградних, плодово-ягідних та/або  медових) власного виробництва, отриманих шляхом переробки самостійно вирощених/вироблених плодів, ягід, винограду, меду;

● здійснення малими виробництвами виноробної продукції роздрібної торгівлі алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими) без наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями;

● встановлення річної плати за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими), виробленими з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження, для малих виробництв виноробної продукції у розмірі 30000 гривень;

● подання малими виробництвами виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту щорічного звіту про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком;

● встановлення штрафу у розмірі 1020 гривень за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв, вироблених без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) малими виробництвами виноробної продукції.

Довідково: Закон № 3303 опубліковано 02.09.2023 вгазеті «Голос України».

 

Які витрати включаються до податкової знижки?

 

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (підпункт 166.2.1 ПКУ).

До податкової знижки можна включити такі витрати:

частину процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;

пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям;

сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості навчання;

страхові платежі за договором довгострокового навчання;

суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;

суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;

суми коштів, сплачених у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу;

суми витрат у вигляді орендної плати (для внутрішньо переміщених осіб) ;

суми витрат на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19;

сума фактично понесених витрат на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті.

Cума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (підпункт 166.4.3 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. 

 

Як зареєструвати касира для програмного РРО та як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?

 

Суб’єкт господарювання реєструє ПРРО на окрему господарську одиницю, дані щодо якої є обов’язковим реквізитом розрахункового документу (чека). 

Суб’єкт господарювання може проводити розрахункові операції на ПРРО самостійно або визначати уповноважених осіб (касирів).

Особа може здійснювати розрахункові операції на ПРРО з використанням електронного підпису такої особи/електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, після внесення даних про сертифікати до Реєстру програмних РРО за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.

Розрахункові операції на ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру програмних РРО на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО за формою № 5-ПРРО.

Електронні форми повідомлень J1391802/F1391802 розміщені за посиланнями:

https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm;

https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm.

Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

 

Як виправити помилки ФОПу у звітності з єдиного податку?

 

У разі самостійного виправлення інформації, відображеної у розділі I "Загальні показники підприємницької діяльності" Декларації за попередній звітний (податковий) період ФОПи - платники єдиного податку першої-третьої груп можуть подати Декларацію за такий самий звітний період:

- до закінчення граничного строку подання Декларації - з типом "Звітна нова", заповнюючи повторно всі показники, зазначені у попередньо поданій Декларації, яка уточнюється;

- після закінчення граничного строку подання Декларації - з типом "Уточнююча", заповнюючи повторно всі показники зазначені у попередньо поданій Декларації, яка уточнюється.

При цьому, при поданні Декларації з типом "Уточнююча" показник рядка 14 "Загальна сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду" переноситься у рядки 15 "Сума єдиного податку, яка підлягала перерахуванню до бюджету, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка" та 16 "Уточнена сума податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, у якому виявлена помилка".

Обмежень щодо кількості поданих уточнюючих Декларацій ПКУ не встановлено.

Кожна подана уточнююча Декларація уточнює показники попередньо поданих Декларацій.

 

Яким чином громадянин України може через свої релігійні переконання відмовитись від РНОКПП?

 

Відповідно до пункту 1 розділу VIІI Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822, фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою № 1П (додаток 8 до Положення № 822), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта (пункт 2 розділу VIІI Положення № 822).

Фізична особа подає Повідомлення за ф. № 1П до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (пункт 3 розділу VIІI Положення № 822).

Для заповнення Повідомлення за ф. № 1П використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні за ф. № 1П щодо внесення серії (за наявності) та номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі ДРФО (пункт 4 розділу VIІI Положення № 822).

Після приймання Повідомлення за ф. № 1П контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у ДРФО за реєстраційним номером облікової картки платника податків або в окремому реєстрі ДРФО – за серією (за наявності) та номером паспорта (пункт 5 розділу VIІI Положення № 822).

Пунктом 6 розділу VIІI Положення № 822 визначено, що процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення за ф. № 1П.

За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу.

Якщо встановлено, що фізична особа, яка подала Повідомлення за ф. № 1П, обліковується в окремому реєстрі за іншими серією (за наявності) та номером паспорта, до відповідного контролюючого органу замість повідомлення-підтвердження надсилається відмова у повторній реєстрації в окремому реєстрі.

Утакому разі контролюючий орган інформує фізичну особу про необхідність внесення змін до окремого реєстру ДРФО порядку, визначеному розділом IX Положення № 822.

Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи особисто, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до Положення № 822 (пункт 7 розділу VIІI Положення № 822).

Після внесення до паспорта відмітки відповідний контролюючий орган формує та надсилає до Державної податкової служби повідомлення щодо дати внесення до паспорта такої відмітки (із зазначенням серії (за наявності) та номера паспорта) для взяття особи на облік в окремому реєстрі ДРФО. Датою взяття на облік в окремому реєстрі ДРФО вважається дата внесення відмітки до паспорта.

ДПС уразі надходження такого повідомлення вносить до окремого реєстру ДРФО запис із зазначенням дати внесення відмітки та дати внесення запису до ДРФО (пункт 8 розділу VIІI Положення № 822).

 

 

Запоріжці сплатили до пенсійного і соціальних фондів 6,7 мільярда гривень

 

У січні-серпні платники податків регіону перерахували до пенсійного і соціальних фондів 6 мільярдів 726 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у серпні на соціальні видатки запоріжці спрямували майже 811 мільйонів гривень.

Нагадаємо, 20 вересня – останній день сплати єдиного внеску, нарахованого за серпень 2023 року, роботодавцями за найманих працівників. Для гірничих підприємств гранична дата сплати єдиного внеску – 28 вересня.

Також зазначимо, відповідно до Закону України № 3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану", тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім перевірок, пов'язаних з припиненням юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, або таких, що проводяться на звернення платника єдиного внеску, або таких, що передбачені підпунктами 1 – 3 підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ).

 

Запорізькі платники перерахували до бюджетів тринадцять мільярдів гривень

 

За вісім місяців платники податків регіону направили до бюджетів усіх рівнів 13 мільярдів гривень. Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, понад 35 відсотків із загальної суми спрямовано до державного бюджету, 65 відсотків перераховано до місцевих скарбниць.

Найбільші надходження забезпечила сплата податку на доходи фізичних осіб, податку на додану вартість, єдиного податку, плати за землю, військового збору, акцизного податку і податку на прибуток.

Нагадаємо, з термінами подання звітності, сплати податків і зборів можна ознайомитись на вебпорталі Державної податкової служби: https://tax.gov.ua/, в Електронному кабінеті платника: https://cabinet.tax.gov.ua/calendar та на сайті Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу: https://zir.tax.gov.ua/.

 

Висловлюємо вдячність кожному платникові за незмінну позицію у фінансовій підтримці держави. Разом до перемоги!

 

Податковий внесок запоріжців до державного бюджету

 перевищив 4,6 мільярда гривень

 

У січні-серпні платники податків регіону спрямували до державного бюджету 4 мільярди 609 мільйонів гривень податків і зборів.

Як повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у серпні запоріжці поповнили держбюджет майже на 668 мільйонів гривень.

У структурі доходів скарбниці за вісім місяців найбільшу частку займає податок на доходи фізичних осіб – понад 37 відсотків та податок на додану вартість – 34 відсотки. Також бюджетоформуючими є надходження військового збору, податку на прибуток, екологічного податку, акцизного податку з імпорту підакцизних товарів тощо.

Нагадаємо, рахунки для сплати податків і зборів у територіальному розрізі доступні на сайті податкової служби за посиланням: https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

 

Актуальну інформацію і роз'яснення щодо змін у законодавстві, нарахування і сплати податків читайте на субсайті податкової служби Запорізької області: https://zp.tax.gov.ua.

 

Запоріжці сплатили до бюджетів громад 8,4 мільярда гривень

 

За вісім місяців платники податків регіону спрямували до місцевих бюджетів 8 мільярдів 398 мільйонів гривень. У серпні до скарбниць громад перераховано більше мільярда гривень. Про це повідомив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський.

У січні-серпні майже 77 відсотків надходжень місцевих бюджетів склала сплата податку на доходи фізичних осіб. Також серед найбільших джерел доходів скарбниць – єдиний податок, плата за землю, акцизний податок та податок на прибуток тощо.

Нагадаємо, відомості про розмір та дату встановлення на територіях ставок місцевих податків і зборів, а також про податкові пільги можна дізнатися на вебпорталі податкової служби: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/.

Детально про місцеві податки і збори читайте за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/.

 

Запорізькі постачальники підакцизних товарів сплатили до держбюджету 78 мільйонів гривень

 

У січні-серпні запорізькі імпортери підакцизної продукції сплатили до державного бюджету 78 мільйонів гривень акцизного податку.

Як зазначив в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Руслан Рачинський, у серпні за ввезення на територію України підакцизних товарів компанії регіону перерахували до держбюджету майже десять мільйонів гривень.

Нагадаємо, 20 вересня – останній день подання декларації акцизного податку за серпень 2023 року.

Також зазначимо, згідно з податковими змінами не застосовується відповідальність до платників акцизного податку, які не мають можливості своєчасно виконувати свої податкові обов'язки та у разі наявності прийнятого контролюючим органом відповідного рішення. Більш детально про особливості реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, що виникають у зв'язку з набранням чинності Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" читайте за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/705462.html.

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь