Україна втрачає найкращих…
Назавжди 25… Сьогодні ми вкотре схиляємо голови у жалобі, віддаючи останні почесті Захиснику України. На війні загинув справжній патріот та мужній воїн Віктор Дикуша.
30 грудня 2023 року поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, відданий Військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув Віктор Дикуша.
Молодий Герой віддав своє життя, боронячи свою Україну, своїх батьків, свою сім’ю. І ось сьогодні востаннє повернувся до рідної домівки.
Життя склалося так, що попри свій юний вік, цей мужній та самовідданий захисник, як ніхто розумів важливість внеску в перемогу кожного з нас - мене вже немає, але важливо, щоб ви всі були...
Віктор був старшим сапером групи інженерного забезпечення 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ.
Народився Віктор 05 травня 1998 року у м.Гуляйполе Запорізької області. Разом з родиною проживав у с.Нововолодимирівка та с.Веселий Гай Новомиколаївського району.
У 2013 році закінчив Веселогаївську школу, потім – Гуляйпільське ПТУ № 28. Працював на ТОВ «Лідер».
У 2018 році з Катериною створив сімʼю, має прекрасну доньку Лізу.
У той час, коли російські окупанти почали крок за кроком нівечити та знищувати Україну, Віктор перебував за кордоном. Без роздумів та сумніву, він повернувся та став на захист Батьківщини.
Нас покидає молодь… Талановита, перспективна… Ті, кому б творити Україну, будувати майбутнє. Натомість вони, молоді, красиві, мужні, стають історією, нашою героїчною пам’яттю і вічним болем…
Його коротке життя та вірне служіння народові України – це наша вічна пам’ять і невимовний біль…
Навіть після отриманого поранення, маючи висновок медкомісії про непридатність, Віктор залишився зі своїми побратимами та знешкоджував ворожу вибухівку на шляху свого штурмового десанту.. Брав участь у Харківській операції, на Кремінній, на Бахмутському напрямку.
Зі сльозами на очах, у невимовній тузі з Віктором прощається його мати Антоніна Дмитрівна (яка за покликом серця теж боронить кордони України), батько Олександр Михайлович, брат Роман, сестри Олександра та Альона. Дружина Віктора – Катерина розповідатиме посиротілій доньці Лізі про подвиг батька – героя.
Він був особливим... Надзвичайний хлопець, дбайливий друг для кожного, хто був поруч, той, на кого завжди можна покластися, завжди усміхнений та щирий, дружній та компанійський, люблячий та турботливий...Саме таким навічно в серцях рідних та близьких залишиться наш герой…
За свою відданість Українському народові, мужність та відвагу, Віктора було відзначено:
- нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Сталевий хрест»;
- нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих»;
- нагрудний знак «Учасник бойових дій».
Молодий патріот України, сміливий і відважний воїн Віктор Дикуша свято вірив у вільну і незалежну українську державу, Перемогу українського народу над російським агресором.
Ми у вічному боргу перед нашими захисниками, які на вівтар Перемоги поклали власні життя.
Немає жодних слів, які б зарадили материнському горю та допомогли родині пережити трагічну втрату.
Пам'ять про кожного буде жити вічно.
Ми є свідками та творцями новітньої історії України, а вони, усі, хто свідомо боронив та боронить сьогодні її кордони, – герої для нас та всіх прийдешніх поколінь.
