Вільнянська міська територіальна громада
Запорізька область

Невимовна втрата для нашої громади - провели захисника в останню путь

Дата: 29.06.2024 23:33
Кількість переглядів: 313

 

Фото без опису

 

           29 червня  Вільнянщина віддала шану Мусієнку Ігорю Сергійовичу, захиснику, який віддав своє життя за Батьківщину. Провели Ігоря в останну путь хвилиною мовчання та живим коридором. Керівництво області, голови терторіальних громад, колеги, рідні та близькі прийшли на молитовну панахиду по загиблому,  провести його в останній путь,  та віддати шану Ігорю!
       Слова вдячності за захист Батьківщини, за виховання мужнього, сильного, українського воїна матері висловила секретар Вільнянської міської ради Світлана Шраменко.

   Ігор народився 27 березня 1986 року у Вільнянську, де і провів своє дитинство. Юність та навчання також пройшли у рідному серцю місті. З 1993 по 2002 роки навчався у Вільнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2. Вчителі згадують, що Ігор був товариським, відкритим, вихованим та гарним учнем, добре навчався, мав багато друзів, з повагою ставився до однокласників та дорослих.

Після закінчення школи, вступив на навчання до Криворізького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2009 році закінчив  Бердянський університет менеджменту та бізнесу. З 2006  по  2007 роки проходив строкову службу у повітряних силах Збройних сил України у військовій частині 1451 міста Харкова та у військовій частині 2189 міста Запоріжжя.

Працював на підприємствах рідного міста: на товаристві з обмеженою відповідальність “Ритм”, у національній енергетичній кампанії „Укренерго” в команді служби охорони об’єктів. Проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України  на посаді молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки у званні старшого сержанта Софіївської виправної колонії № 55, а потім працював старшим інженером відділу інженерно-технічних засобів охорони зв’язку та інформатизації.

Капітан  внутрішньої служби Мусієнко Ігор Сергійович, маючи  високу громадянську позицію  та внутрішній  поклик  у захисті  своєї Батьківщини, мами та родини, звільнений за власним бажанням з посади  старшого інженера  (з інформації та зв’язку) відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв’язку та інформації 05 липня 2023 року у зв’язку з  мобілізацією та проходженням служби  у Збройних силах України.

Ігор був мобілізований першим відділом Запорізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У військовій частині 7278 він був стрільцем-помічником  гранотометника другого стрілецького відділення другого стрілецького взводу другої стрілецької роти.

  Життя Ігора обірвалося 26 червня  2024 року під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Піщане Харківської області, виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини. Під час артилерійського обстрілу отримав численні осколкові поранення, несумісні з життям.

Неможливо передати весь біль цієї втрати, адже всі ми пам’ятаємо Ігоря, як веселого, усміхненого, щирого і доброго чоловіка, який був сповнений любові до своєї мами, дружини, доньок та України. Його поважали та любили за мужній характер, життєрадісність та цілеспрямованість.

Він був надійним товаришем та вірним побратимом, відрізнявся стійкістю характеру та силою духу.

  На жаль, словами важко загоїти в серці болючу рану втрати. Без єдиного сина має жити далі Наталя Олександрівна, без чоловіка – тепер вже вдова Євгенія, без люблячого батька – посиротілі доньки – Саша, Маша та Даша.

Ніколи вже не відчують його теплих обіймів дружина та  доньки,  вже не схилить голову мама на його мужнє плече,  вже не переступить він поріг батьківського дому.

 Смерть найріднішої людини – велике випробування. У цю гірку мить поділяємо горе сім’ї загиблого та схиляємо голову в глибокій скорботі за нашим земляком.

Дякуємо і вклоняємося до землі матері за виховання сина - справжнього захисника Укpаїни, який віддав своє життя за pідну землю, за pідний дім, за pодину, за увесь укpаїнський наpод.

Дякуємо за подвиг, мужність та патріотизм. За те, що живемо..

 Висловлюємо щирі співчуття сім’ї, бойовим побратимам, усім рідним і близьким Ігоря, який не залишився осторонь подій, що розгорнулись в країні. Герої живі, поки пам’ять про них жива… Вічна та світла пам’ять тобі, Ігорю…

Фото без опису

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора