Спалювання листя, трави, гілок, сміття – ЗАБОРОНЕНО!
Традиційно з приходом осені, громадяни починають прибирати свої обійстя, досить часто при цьому, спалюючи суху траву, гілки, листя, рештки, сміття та ін. Деякі люди переконані, що цим вони покращують родючість ґрунту. Зокрема, палії вважають це способом "прогріти" ґрунт, удобрити його попелом. Вони переконані, що через це на випалених ділянках трава начебто з'являється швидше та росте краще. Однак усе це – міфи. Насправді спалювання трави і листя тільки шкодять родючості ґрунту та несе надзвичайну шкоду для здоров’я людей!
Під час спалювання листя, трави, гілок, решток і бур’янів разом з димом вивільняються чадний газ, окис азоту, пестициди та радіонукліди. Без доступу кисню із листя чи трави, що тліють, виділяється бензопірен, який викликає онкологічні захворювання. З димом у повітря також вивільняються діоксини, які можуть викликати проблеми з репродуктивним здоров'ям та розвитком, ураження імунної системи, гормональні порушення та рак.
НАГОЛОШУЄМО, що чинне законодавство забороняє спалювання листя, сухої трави, решток та передбачає за вчинені правопорушення адміністративну та подекуди кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за самовільне спалювання рослинних решток на громадян накладається штраф у сумі від 3 060 до 6 120 грн, а на посадових осіб від 15 300 до 21 420 грн.
За підпал трави природно-заповідного фонду штраф для громадян складає від 6 120 до 12 240 грн, а для посадовців – від 21 420 до 30 600 грн.
Згідно зі статтею 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення вимог пожежної безпеки в лісах тягне за собою накладення штрафу на громадян від 1 530 до 4 590 грн, на посадових осіб – від 4 590 до 15 300 грн.
За знищення або пошкодження лісу вогнем для громадян передбачено штраф у сумі від 4 590 до 15 300 грн, для посадових осіб – від 10 710 до 30 600 грн.
У разі ж завдання природі великого збитку передбачена і кримінальна відповідальність.
Так, згідно зі статтею 245 Кримінального кодексу України, знищення або пошкодження вогнем лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення караються штрафом від 5 100 до 8 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, – караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
Зауважимо, що під час дії воєнного стану в Україні спалювання сухостою може бути прирівняне до диверсій. Адже в березні 2023 року Рада внесла зміни до Кримінального кодексу, якими посилила відповідальність за злочини проти основ нацбезпеки в умовах воєнного стану. Таким чином у статті 113 "Диверсія" до переліку злочинів додали навмисні підпали, зокрема сухої рослинності.
Що ж робити з опалим листям?
Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Закликаємо жителів громади не допускати спалювання опалого листя, оберігати власне здоров’я та здоров’я оточуючих від шкідливого впливу задимленого повітря!
Відділ містобудування, архітектури та інфраструктури
