Вільнянці провели Лукіна Дмитра в останню путь
Війна 2022 року не залишила Дмитра Лукіна байдужим та змусила боронити свою рідну землю від загарбників. Сьогодні Вільнянська міська територіальна громада у глибокій шані та скорботі провела в останню путь нашого захисника - Дмитра. Війна забирає найкращих, сповнених патріотизму та жаги до життя чоловіків. Він назавжди залишиться в наших серцях енергійним, сміливим, усміхненим красенем. Справжнім Героєм!
Народився Дмитро у місті Запоріжжя 11 серпня 1980 року. Дитинство провів у рідному селі Новогупалівка, де і закінчив 9 класів Новогупалівської школи І-ІІІ ступенів.
У 1998 році закінчив курси тракториста-машиніста у Вільнянському професійному училищі. Працював за спеціальністю на приватному підприємстві “Агрофірма “Родіна”.
11 листопада 2003 року був призваний Вільнянсько-Новомиколаївським об'єднаним районним військовим комісаріатом на строкову службу, яку проходив у Донецьку.
Після служби Дмитро працював на товаристві з обмеженою відповідальністю “Будівельно-виробниче підприємство “Олтак” у місті Запоріжжя.
Як тільки почалась повномасштабна війна 2022 року став на захист кордонів України.
28 червня 2022 року був мобілізований першим відділом Запорізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на військову службу до військової частини А 7037, де Дмитро був командиром інженерно-технічного взводу інженерної роти. Мав військове звання - сержант. Дмитро весь цей час захищав українські території у Донецькій області та не судилося.
3 жовтня 2024 року поблизу населеного пункту Олександропіль Донецької області під час виконання бойових завдань, повязаних із захистом Батьківщини, він загинув внаслідок міноментного обстрілу.
Дмитро Лукін був надзвичайно доброю людиною, а ще принциповим, мудрим, - таким його пам’ятають усі рідні та друзі.
У Діми залишилось двоє доньок: Дарія та Діана, дружина - Тетяна, батько - Володимир Геннадійович та рідний брат Олексій. Дмитро був гарним чоловіком, батьком, сином, братом, другом.
Сьогодні зі сльозами на очах, у глибокій скорботі з Дмитром попрощалися його рідні, друзі, побратими. Пам’ять про нашого земляка Дмитра вшанували хвилиною мовчання. Міський голова Наталя Мусієнко, представник І відділу Запорізького РТЦК та СП Андрій Салякін та лейтенант капеланської служби Олександр Сидор висловили щирі співчуття родині загиблого та згадали життєвий шлях Дмитра Лукіна.
Розпорядженням міського голови у зв’язку з трагічною загибеллю захисника 8 жовтня оголошено Днем жалоби.
Дмитро Лукін - спpавжній патpіот і захисник Укpаїни, який віддав своє життя за pідну землю, за pідний дім, за pодину, за увесь укpаїнський наpод. І нехай Господь Бог допоможе їм пеpенести рідним важкий біль втpати.
Вічний спокій та вічна пам'ять Дімі! Слава Україні! Героям слава!
