День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя
Указом Президента України від 26 лютого 2020 року № 58 установлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який відзначається щороку 26 лютого. Ця дата символізує незламність українців, які продовжують боротьбу за звільнення півострова.
26 лютого 2025 в Україні відзначається 11 років спротиву
окупації Криму та початку війни, яку розгорнула Росія проти
України.
26 лютого — це день, який покликаний згадати та вшанувати
відвагу та нескореність тисяч жителів Кримського півострова,які в цей день у 2014 році вийшли у Сімферополі на мітинг задля підтримки територіальної цілісності України. В цю дату ми також віддаємо шану тим, хто і сьогодні продовжує чинити опір окупантам на півострові, щоденно ризикуючи бути затриманим за проукраїнську позицію та нестримну віру в деокупацію Криму.
Війна Росії проти України розпочалась не 3 роки тому,
а 11 років — з окупації Криму.
Що варто пам’ятати цього дня
- 11 років тому Росія напала на Україну. З окупації Криму
розпочалась війна Росії проти нашої державиu
- Крим — невіддільна частина території України. Відповідно до Формули миру Президента України Володимира Зеленського, суверенітет, незалежність, єдність і територіальна цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, що поширюються на її територіальні води, повинні поважатися згідно зі Статутом ООН і принципами міжнародного права. Це є складником демократичного світу та захисту світового
порядку на основі принципу мирного співробітництваu
- Жителі Криму чинять спротив окупантам з 2014 року та
систематично продовжують це робити вже протягом 11 років, попри репресії, залякування та переслідування з боку
окупантів.
- Російській пропагандистський наратив, що нібито окупація
Криму відбулась “без жодної краплі крові” — не відповідає
дійсності. Українці та кримські татари виражали свій протест
окупантам, виходили на мітинги та акції протесту, наражаючи своє життя на небезпеку. Відбувались свавільні затримання, насильницькі викрадення, вбивства наших громадян. Сьогодні ж громадяни та громадянки України в тимчасово окупованому Криму постійно зазнають утисків за свою проукраїнську позицію та піддаються політично вмотивованим переслідуваннямu.
- Зараз в окупованому Криму є багато людей, які борються за
звільнення Кримського півострова від російської окупації,
чекають на Сили Оборони України та вірять у звільнення
півострова від окупантів. Жителі Криму стали заручниками
та жертвами російської окупації, цілеспрямованих дій Росії
з порушення міжнародного права.
- Українці єдині у бажанні деокупації Криму. Наша єдність, як
запорука перемоги, також проявляється в цьому прагненні.
Більшість українських громадян вважає питання деокупації
Криму особистим пріоритетом. Звільнення Криму можливе,
коли ми будемо єдині.
- Міжнародна спільнота підтримує територіальну цілісність
України та ніколи не визнавала й не визнає спробу окупації
Криму Росією. Це закріплено в численних міжнародних
резолюціях, зокрема Генеральної асамблеї ООН.
- Окупація Криму РФ позбавила корінні народи України, які
проживають на території окупованого півострова, законних
прав та обмежила їх можливості для вільного розвитку та
збереження ідентичності.
- Громадяни України в окупації отримали паспорт країни-
агресорки під примусом, вони не мали вибору і змушені були це зробити. Жити в окупації — не злочин, а травма. Громадяни України під окупацією — це заручники та жертви режиму.
- У 2014 року Російська Федерація за допомогою своїх військових формувань установила контроль над частиною території України (АР Крим та місто Севастополь), здійснивши акт агресії проти суверенної України та розпочала збройний конфлікт. Оскільки однією з визначальних рис окупації є встановлення контролю над територією, тому також допустимо говорити, що у своїй пропаганді РФ часто називає факт окупації нею частини території України “возз’єднанням Криму з Росією”.
Теза про “возз’єднання” є глибоко вкоріненою у міф про “ісконно русскій Крим”, що виник після анексії Криму 1783 року Російською імперією та є наслідком російської колоніальної політики, що проголошувала чуже — своїм. Цей вислів застосовується для емоційного підкреслення нібито правомірності поширення своїх суверенних прав на територію або частину території іншої держави. Це однозначно неприйнятний для використання термін, бо залишає за дужками акт агресії, що вчинила РФ стосовно України. “тимчасова окупація”, НЕ анексія, “РФ здійснила окупацію Кримського півострова, яка не визнана міжнародною спільнотою”.
! Історія знає приклади, Так обов'язково буде і з Кримом, який був, є і буде частиною України
! Російська окупація перетворила Крим на російську військову базу, обмежила права та свободи мешканців Криму на демократичний розвиток та безпеку
!Це руйнує постійні твердження країни-агресорки про
цілковиту підтримку політики неоколоніальних дій РФ
в Україні на тимчасово окупованих територіях. ПАМ'ЯТАЄМО, КРИМ - ЦЕ УКРАЇНА!
