Реабілітація на прифронтових територіях: відтік кадрів та потреба у посиленні доступності послуг
Після понад трьох років війни запит на реабілітацію в Україні зріс у кілька разів:
🔹Щороку понад 250 тисяч людей в Україні потребують фізичної та психологічної підтримки — військові, цивільні, діти.
🔹До 5- 6 млн може зрости кількість ветеранів та постраждалих в майбутньому.
ВООЗ вже назвала реабілітацію та ментальне здоров’я серед найвищих пріоритетів для України.
Держава поступово формує національну систему відновлення:
🔹частка реабілітації у Програмі медгарантій зросла з 1,2% у 2020 до близько 4% у 2025;
🔹запроваджено перший національний стандарт реабілітації (для травм спинного мозку);
🔹495 медзакладів надають реабілітаційні послуги — це понад 12 000 сеансів щодня.
Однак ситуація у прифронтових територіях залишається складною. Тут бракує фахівців, є вигорання тих, хто працює. Є суттєві труднощі із доступністю послуг — людям з віддалених населених пунктів складно доїхати до центрів надання реабілітаційної допомоги. Окрім цього, перевантажені служби, що надають психологічну реабілітацію — попит на ці послуги зростає.
Непростою лишається ситуація із протезуванням — чим ближче до фронту, тим складніше забезпечується потреба у високотехнологічних протезах та специфічній реабілітації.
Водночас прифронтові області в межах АПМГ активно співпрацюють у напрямку підвищення доступності.
Зокрема, Харків — перше місто в Україні, де в структурі міської ради створено Департамент інклюзивної доступності та безбар'єрного середовища. Місто реалізує проєкт онлайн — мапи доступності, що містять результати моніторингу понад 70% муніципальних об'єктів (лікарні, ЦНАПи, укриття транспорт, парки, зупинки). На Миколаївщині відкрито першу автошколу для маломобільних груп, запущено службу інва-таксі та програми адаптації транспортної інфраструктури — будують безбар’єрне середовище, щоб кожен міг отримати допомогу там, де живе.
Асоціація прифронтових міст та громад закликає:
🔹запровадити державну програму підтримки фахівців — гідну оплату, службове житло, страхування, навчання;
🔹закріпити єдиний маршрут реабілітації в eHealth — від моменту поранення до соціальної адаптації;
🔹створити національний банк допоміжних засобів реабілітації, щоб люди отримували все необхідне без черг;
🔹інтегрувати безбар’єрність у кожен етап відбудови — від медичних центрів до транспорту й цифрових сервісів.
Реабілітація — це продовження життя після поранення або травми
Ми маємо не лише рятувати людей, а й допомагати їм повернутися до руху, роботи, родини, громади.
