Світла пам’ять захиснику Вільнянщини — Сергію Устінському
2026 рік для Вільнянської громади розпочався з болю і втрат. Втратили ще одного захисника громади та всієї України – нашого земляка Сергія Сергійовича Устінського.
Сергій народився 1 листопада 1985 року в місті Запоріжжя, але більшу частину свого життя провів у рідному Вільнянську. Навчався у навчально-виховному комплексі № 60 міста Запоріжжя (нині Запорізька гімназія № 60), а згодом здобув професію у «Запорізькому професійному ліцеї залізничного транспорту», опанувавши спеціальність помічника машиніста електропоїзда.
Його трудовий шлях був чесним і наполегливим. Сергій працював на акціонерному товаристві «Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”», на Запорізькому заводі феросплавів, а також молодшим інспектором надзору і безпеки у Софіївській виправній колонії № 55. Де б він не працював, його цінували за відповідальність, сумлінність і надійність.
Та найголовнішим у його житті була родина. Сергій встиг створити міцну, люблячу сім’ю, збудувати дім, у якому лунав дитячий сміх. Він був турботливим чоловіком для дружини Анастасії, ніжним і уважним батьком для своїх маленьких синів — Даніїла та Сергія. У вільний час захоплювався автомобілями.
21 червня 2020 року Сергій був призваний на військову службу Шевченківським районним центром комплектування та соціальної підтримки міста Запоріжжя. Служив майстром-номером обслуги 2-го самохідного артилерійського взводу 6-ої артилерійської батареї 2-го самохідного артилерійського дивізіону військової частини А1978.
Старший солдат Сергій помер 11 лютого 2026 року у приміщенні хірургічного польового госпіталю у Дніпропетровській області, Синельниківського району села Петропалівка. За висновком Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи Павлоградського відділення причиною смерті стала гостра серцево-судинна недостатність, атеросклеротична хвороба серця. Смерть настала під час проходження військової служби у частині А 1978. Він до останнього залишався в строю, виконуючи свій обов’язок перед державою.
У скорботі залишилися дружина Анастасія, маленькі сини Даніїл і Сергій, мама Тетяна Анатоліївна, батько Сергій Анатолійович, рідні та близькі. Разом із ними сумує вся Вільнянська громада.
Світла пам’ять про Сергія назавжди залишиться у наших серцях — у спогадах про його доброту, працьовитість і любов до рідних.
Вічна та світла пам’ять Захиснику.
Слава Україні! Героям слава!
