Хвилина мовчання! Зупиніться...
О 9.00 - загальнонаціональна хвилина мовчання. Зупиніться, згадайте загиблих захисників Вільнянської громади – Володимира Капралова та Володимира Остапчука. Війна забрала у них найцінніше - життя…
Володимир Капралов народився 1981 року у місті Вільнянську. У серпні 2015 року Володимир у складі 37 окремого мотопіхотного батальйону відбув на захист Батьківщини у зону АТО. Після демобілізації у 2016 році - він знову на військовій службі, у складі 92 окремої механізованої бригади. 12 березня 2017 року відбувся останній бій для старшого солдата, гранатометника Капралова. Він разом з бойовими товаришами потрапив під мінометний обстріл ворога поблизу м. Мар’їнка Донецької області. Володимир прикрив собою побратимів і одержав численні поранення від уламків. У лікарні ім. Мечнікова у м. Дніпро відважний боєць 19 діб боровся за життя. Лікарі проводили складні операції, весь час поряд з Володимиром була його сестра Ольга. Бойові друзі, земляки, рідні вірили, що виживе, сподівались на диво. Але рани виявились несумісними з життям. І 31 березня 2017 року від важких ран, отриманих у бою за незалежність та цілісність Батьківщини, Володимира не стало.
Володимир Остапчук був призваний на військову службу 1 червня 2024 року першим відділом Запорізького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Служив навідником 3-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу 4-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0284.
31 березня 2025 року солдат Володимир Остапчук, 1983 року народження, зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олешня Суджанського району Курської області. Під час обміну між військовополоненими тіло загиблого Захисника було повернено рідним.
Вічна пам’ять і шана захисникам: Володимиру Капралову та Володимиру Остапчуку.
Герої не вмирають.
